військовик


військовик
(людина, що служить у війську), вояк, військовослужбовець

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • військовик — а/, ч., зах. Вояк, армієць …   Український тлумачний словник

  • позавійськовик — а/, ч. Той, кого зняли з військового обліку, який непридатний для військової служби …   Український тлумачний словник

  • військовик — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • позавійськовик — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • аракчеєвщина — и, ж. 1) Режим необмеженого поліцейського деспотизму і грубої сваволі військовиків, запроваджений на початку 19 ст. в Росії графом Аракчеєвим. 2) перен. Стан, коли одна людина або група людей по деспотичному, самовільно розпоряджається в якій… …   Український тлумачний словник

  • бек — I а, ч. 1) іст. У Закавказзі й Середній Азії – титул людей знатного походження, князів або начальників невеликих племен, урядових осіб і військовиків. 2) У деяких східних країнах додається до власного імені і означає пан . II а, ч. Захисник у… …   Український тлумачний словник

  • денікінець — нця, ч., іст. Військовик білогвардійської армії генерала Денікіна …   Український тлумачний словник

  • маршовик — а/, ч. Військовик, якого відправляють із запасу до діючої армії …   Український тлумачний словник

  • боєць — (учасник бою / боїв), вояк(а), войовник, рубака, військовик, солдат; кулачник, перебієць …   Словник синонімів української мови

  • вояк — (військовик / учасник боїв, воєн), боєць, вояка, воячисько, воячня збірн., звитяжець уроч.; рубака (той, хто майстерно володіє холодною зброєю); бойовик (учасник якої н. бойового загону) Пор. солдат …   Словник синонімів української мови


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.